Приготування цементного розчину для плитки

При вирішенні облицювання за допомогою плитки насамперед виконується обробка стін. Для цих елементів можна використовувати звичайний розчин, який виготовляється на основі піску та цементу, а також готові клейові склади.

Продаватися готовий клей може як у вигляді вже приготовленої до використання суміші, так і у вигляді порошкоподібного матеріалу, який додатково необхідно розводити. Приготування сумішей проводиться строго за інструкцією на упаковці.

Готові сухі склади являють собою цемент з додаванням спеціального модифицирующего речовини. Зазвичай зустрічається в упаковках по 5 або ж 25 кг.

Секрети якісної тротуарної плитки

Сьогодні тротуарна плитка — НЕ екзотичне щось. Вона міцно увійшла в нашу побутову реальність. Кому не хочеться викласти доріжки у себе на дачі або біля будинку красивим візерунком? Зараз зовсім нескладно її придбати, але набагато економічніше зробити плитку своїми руками. Ще один плюс до того, щоб цим зайнятися, — можливість створювати вироби різноманітних форм і забарвлень в потрібній кількості.

Зараз зовсім нескладно придбати тротуарну плитку, але набагато економічніше зробити її своїми руками.

До того ж на випуску тротуарної плитки можна побудувати прибутковий бізнес, який не потребує великих матеріальних витрат.

Одним з головних умов для виробництва є створення правильного розчину.

Підійти до процесу приготування суміші можна двома способами:

• зробити в спрощеному варіанті — в домашніх умовах;
• слідувати більш точному рецептом — для виробничих потреб.

В домашніх умовах

Необхідні інгредієнти для приготування розчину: пісок, цемент і вода, змішуються, відповідно до рецептури.

Приготування будинку тротуарної плитки своїми руками не вимагає досить жорсткого слідування нормам ГОСТу. Тому можуть підійти прості в застосуванні рецепти. Ось кілька.

1. Пісок і цемент беремо в пропорції 1,5: 1. Перемішуємо ретельно. Потім поступово додаємо воду, при постійному перемішуванні всіх інгредієнтів, до тих пір, поки готова маса не досягне консистенції густої сметани. Потім вже розчин укладаємо в форми.
2. Беремо 6-7 відер (по 10 л) піску, два відра з цементом М 400 або М 500 і 15 л води. Близько двох відер піску засипаємо в ємність і перемішуємо з 6-7 л води близько півхвилини. При безперервному помішуванні додаємо весь цемент і 6 л води. Після 1-2 хв перемішування і отримання однорідної маси досипаємо залишився пісок і доливаємо воду. Розчин повинен бути густим і не прилипати до ємності. Тому додавати воду на останньому етапі потрібно обережно, не перелив її. Перемішуємо ще близько трьох хвилин і приступаємо до закладання готового розчину тротуарної плитки в форми.
3. Можна приготувати більш ускладнений розчин, в який, до зазначених вже складовим, підмішуємо мінеральну добавку — пластифікатор С-3. Це дозволить посилити морозостійкі і еластичні властивості суміші. Співвідношення буде виглядати так (на 1 куб.м): цемент марки М 500 — 550 кг, пісок Мк = 2..3 — 1650 кг, пластифікатор С-3 — 5,5 кг. Причому треба враховувати при додаванні води, що пластифікатор вже розлучився в ній. Готовий розчин повинен формуватися руками в ковбаску, що не прилипаючи до них.
4. Якщо є бажання виконати кольорові плитки, то краще зробити два види розчину, з барвником і без, для економії відтінку. Тоді склад з барвником потрібно виготовити більш високоміцним. До вже названих інгредієнтів додаємо ще щебінь або мікрокремнезем — 55 кг. Колер змішуємо з піском в першу чергу. Потім додаємо по черзі цемент, щебінь, воду і пластифікатор. Готовий розчин з барвником укладаємо в форму першим тонким, шаром в 1 см. Потім, зверху, — основний.

Для роботи буде потрібно:

• ємність для перемішування розчину тротуарної плитки, якщо немає бетонозмішувача, досить обсягу 25 л;
• дриль з міксером для безпосереднього замісу;
• якщо немає дрилі, можна перемішувати і своїми руками.

Приготування розчину з виробничою метою

Склад і вимоги до нього

Якщо вибір припав на виробничі потужності, то в цьому випадку необхідно дотримуватися точних параметрів складу з дотриманням норм ГОСТу. Тут вже потрібно враховувати всі складові, щоб якість тротуарної плитки відповідало стандартам: марку цементу, фракцію заповнювач (щебеню і піску), вибір добавок а також кольору. До того ж необхідно в подальшому завжди слідувати початкового вибору цементу і барвника, інакше колір виготовляється продукції не буде постійним.

Процес виготовлення тротуарної плитки в виробничих цілях: 1-в готову бетонну суміш додати пластифікатор і красітель- 2-на вібростіл розставити форми і Наполі їх бетонної смесью- 3 залишити форми на сушінні на 2-3 дні-4 коли плитка буде готова до розпалубці, потрібно розігріти воду в термованне до 70 — 80 градусів цельсія і на кілька хвилин опустити туди форми з бетоном, після цього плитка повинна добре вийти з форми-5-упаковка пліткі- 6-відвантаження.

Щебінь краще використовувати гранітний. Однак не скрізь є можливість його придбати. Замінити його можна дрібнозернистим бетоном, який не складно зробити своїми руками. Для цього підійде цемент М 500 ДО, пісок, пластифікатор С-3 і мікрокремнезем. Останнього в суміші має бути в пропорції 1: 9 по відношенню до цементу і пластифікатори. Взаємодія діоксиду кремнію (кремнезему) з гідроксидом кальцію, що утворюється при затвердінні цементу, призводить до виникнення гідроксілатов — цементних каменів. Виходить дрібнозернистий бетон, морозостійкий і має міцність до 70 мПа.

Готовий розчин з барвником укладаємо в форму першим тонким, шаром в 1 см. Потім, зверху, — основний шар.

Для кожної марки цементу відповідає певний барвник. Але мало зупинити свій вибір на певній марці, необхідно закуповувати цемент у одного і того ж виробника. Тому що саме цемент, а не інші складові в суміші, забарвлюється кольором, і заміна його обовязково позначиться на результаті — кінцевому кольорі бетону. Використання різного цементу унеможливить отримання тротуарної плитки однієї забарвлення.

Якість забарвлених виробів безпосередньо залежить і від вибору пігментів. Краще застосовувати неорганічні барвники німецького і чеського виробництва. Вони мають гарну фарбувальну здатність і додаються в кількості 2-5% від маси цементу. Вітчизняні пігменти мають гіршу якість, тому додавати в суміш їх потрібно близько 8%. До того ж вони не гарантують постійну забарвлення при взаємодії з відібраної вами маркою цементу.

При виборі необхідно враховувати стійкість барвників до несприятливих погодних умов, світла, нерастворимости в воді. Сухі неорганічні барвники потрібно розводити у воді до густоти сметани і дати їм настоятися не менш години.

Пластифікатор С-3 дозволить посилити морозостійкі і еластичні властивості суміші.

В обовязковому порядку розлучається у воді і сухий пластифікатор С-3. Причому для більш швидкого розчинення воду краще підігріти до t 30-40 градусів. Потім всипати С-3 в пропорції 35/65 до маси води. Перемішується суміш за допомогою дриля з міксер-насадкою протягом 10-15 хв. Після потрібно дати розчину відстоятися, щоб пластифікатор краще розчинився, не менш 10-15 годин. Безпосередньо перед вживанням знову ретельно перемішати розчин 10-15 хв.

приготування розчину

Примусовий бетонозмішувач дозволяє готувати бетонні суміші більш високої однорідності і якості.

Тепер готуємо розчин для тротуарної плитки. У бетонозмішувач засипаємо пісок в пропорції 1 частина і додаємо колір, не більше 5% від обсягу цементу. Ці інгредієнти перемішуємо протягом 15-20 сек. Потім додаємо щебінь — 2 частини. Причому щебінь повинен бути фракції 5-20 мм, без гострих і пластинчастих частинок. Все перемішуємо знову 15-20 сек. Після засипаємо цемент. Бажано марки 500. Перемішуємо 20 сек.

На останній стадії додаємо воду і пластифікатор. І продовжуємо перемішувати ще близько півтора хв. При додаванні води враховується, скільки її вже пішло на розведення сухого С-3, щоб розчин бетону не вийшов занадто рідким. Отримана суміш при формуванні повинна скочуватися ковбаскою.

Пігменти (барвники) для бетону — застосовуються в будівництві для фарбування розчинних сумішей.

Додають ще поліамідні, поліпропіленові та скляні волокна для більшої зносостійкості бетону і підвищення його ударостойкости. Вимоги для волокон: довжина 5-20 мм, діаметр 5-50 мкм. Використовувана кількість — 0,7-1 кг на 1 куб.м бетону. Додавання волокон сприяє утворенню в бетоні тривимірної решітки, що значно підвищує протиударні якості і зносостійкість кінцевого продукту. Скловолокна і поліпропіленові волокна додаються разом з водою. Поліамідні ж вводяться в готовий розчин, через що збільшується час перемішування приблизно ще на півхвилини.

Вимоги до обладнання мінімальні:

• бетонозмішувач;
• дриль з насадкою-міксером для приготування проміжних сумішей (барвника і пластифікатора);
• форми.

Готовий розчин необхідно закладати в форми в мінімально короткі терміни після його замісу, так як більшість пластифікаторів є прискорювачами.

Чітке дотримання рецептури обовязково дасть необхідний результат. Що, в свою чергу, дозволить з успіхом налагодити виробництво тротуарної плитки своїми руками в будь-яких кількостях.

Методи демонтажу плитки

Способи демонтажу кераміки з підлоги існують різні, серед них є і щадні, і досить грубі, кардинально псують покриття. Вибір варіанту видалення покриття в цілому буде залежати від того, на якому клеї «сидить» матеріал. Існують три основні способи видалення старої плитки:

• за допомогою перфоратора;
• зубилом і молотком;
• із застосуванням спеціальних гачків.

Будь-який з методів вимагає точного дотримання технологій і не дає ніяких гарантій того, що вдасться відразу ж зробити підставу рівним, а плитку залишити цілою. Також кожен спосіб вимагає наявності певного інструменту, який доведеться або купити, або взяти напрокат.

Зняття плитки з підлоги

Таблиця. Основні способи демонтажу плитки.

СпособКраткое опис

Демонтаж плитки для підлоги у ванній кімнаті

Порада! Краї плитки можна обклеїти малярським скотчем в декілька шарів, щоб захистити їх від пошкоджень. Це необхідно, якщо елементи покриття хочеться зберегти цілими.

Процес укладання плитки на цементний розчин

Сама робота по кладці плиткового матеріалу на цементно-піщаний розчин не становить труднощів. Викладаєте першу плитку за рівнем (лазерному або ручному) посередині кімнати у відповідності зі схемою розмітки, зробленої раніше. Всі інші плитки будуть лягати саме від центральної плитки за рівнем. Не варто сильно віджимати затискачі, щоб плитка не лопнула.

Розтирати (розмазувати) розчин на місці установки плитки потрібно обов’язково, щоб розчин краще схоплювався як з підлогою, так і з плиткою. Звертайте увагу, що на зворотному боці плитки завжди пишеться номер партії, напрямок і сорт. Тому настійно рекомендується перебирати плитку, щоб збігалися номери партій, щоб надалі не було проблем зі здуттям плитки. Залишки цементно-піщаного розчину після укладання плитки найкраще прибирати. Рекомендується прибивати плитку з тієї сторони, яка ближче до плитки, яку ви вже поклали, щоб весь розчин не підходив до швах покладеного плиткового матеріалу. Далі прибиваємо плитку, притримуючи край. Не забувайте весь час перевіряти рівнем по ширині, довжині і висоті, щоб плитка лежала рівно.

Плитку на цементний розчин потрібно укладати так, щоб не залишалося порожнеч під самим плитковим матеріалом і не було занадто багато самого розчину, так як це може привести до того, що зайвий розчин буде вилазити через шви між покладеними плитками, а то і зовсім піднімати вже покладену плитку. Це призведе до проведення зайвих робіт з вирівнювання вже покладеної плитки, а отже і до витрат значного часу.

Рекомендується при укладанні плитки змочувати її зворотний бік водою, використовуючи розпилювач. Завдяки цьому надлишок цементного розчину буде з легкістю виходити, а не затримуватися під плитковим матеріалом.

Прочищати шви найкраще використаної системою вирівнювання статі. І це робити краще відразу, поки цемент не затвердів, інакше в подальшому прибрати розчин зі швів буде вельми проблематично. Якщо будете користуватися системою вирівнюючи підлоги і в ваших планах класти плитку не один день, тоді обов’язково встановлюйте затискачі по всіх краях плитки, щоб на наступний день, коли цемент застигне, вам не доводилося мучитися з установкою затиску вже в затверділий розчин.

Основа для укладання тротуарної плитки

Якість укладання плитки визначається декількома факторами: самою плиткою, типом та підготовкою основи, досвідом роботи майстер-кладеру та використовуваного розчину. Якщо перші два можна візуально оцінити, роботу можна виконати самостійно, тоді ситуація з кахельним розчином складніше.

Щоб вибрати правильне рішення для укладання плитки, потрібно мати певні знання в цій галузі.

Ступки та суміші для плитки

Є два варіанти прийняття рішення для роботи з плиткою:

1. Традиційний метод приготування розчину для плитки

Спосіб передбачає виготовлення цементно-клейкого розчину вручну (вручну). Професійні будівельні бригади сьогодні практично не використовують цей метод, через тривалість процесу перемішування та нестабільність складу. Однак у приватному будівництві воно не втратило своєї актуальності.

Переваги ручного способу змішування плиткового розчину:

• можна зробити це самостійно;
• компоненти розчину доступні та дешеві;
• рішення є екологічно чистим;
• дозволяє вирівняти основу для укладання;
• доведена надійність зчеплення;
• універсальність застосування. Розчин підходить для будь-якої плитки та будь-якої поверхні;
• низька вартість.

Недоліком є ​​те, що пропорції визначаються «на очі», тому навіть у різних партіях консистенція розчину може змінюватись. Крім того, на приготування розчину витрачається досить багато часу, а складові елементи суміші потребують місця для зберігання.

Table of Contents

Зроби сам цементний розчин для плитки

Цементно-піщаний розчин для плитки

Незважаючи на давно відому популярність розчину, багатьох користувачів цікавить, як зробити цементний розчин для плитки. Адже від цього залежить тривалість експлуатації облицьованої поверхні.

Склад цементного розчину

Цемент

Для змішування розчину використовується тільки свіжий цемент. Кращим є портландланд або білий цемент. Для роботи з плиткою не рекомендується використовувати марки цементу нижче 300. Цемент, залежно від умов зберігання, втрачає до 40% своїх властивостей протягом року. Облицюючі майстри стверджують, що плитка для підлоги залишиться на такому розчині, але покладена на стіну – «повзає». Цей недолік усувається додаванням в розчин більше цементу, що призводить до збільшення вартості робіт.

Як визначити якість цементу

Ви можете перевірити якість цементу на очі. Для цього видавіть в долоні жменю цементу. Якщо він прокинеться через ваші пальці, це означає свіжий, якщо утворюється грудочка, цемент не підходить для розчину. Цей спосіб визначення може бути корисним, коли є відкритий мішок з цементом або він продається оптом.

Пісок

Для змішування плиткового розчину краще використовувати річковий пісок. Перед додаванням до розчину його необхідно просіяти або промити і висушити. Додаткові домішки (раковини, дрібне каміння, грудки глини), що містяться в піску, створять певні труднощі в облицюванні. Особливо, якщо нанести тонкий шар суміші, що призведе до підняття плитки, а спроба її поставити на місце постукуванням може призвести до розтріскування кераміки.

Порада. Сухий пісок зручніше просіяти

Немає вимог до температури води.

У яких пропорціях змішувати цемент з піском

Ці компоненти змішуються у певному співвідношенні (пропорціях). Більш того, при зміні марки цементу співвідношення змінюється вгору в складі цементу:

Примітка. Чим важча плитка, тим більше цементу потрібно додати до розчину.

Добавка ПВА в цементний розчин

Надати цементно-піщаному розчину додаткові еластичні властивості можна, додавши клей ПВА – 200 гр. на 10 літрів готового цементного розчину. PVA надасть суміші більшу адгезію до поверхні. Вартість цього модифікатора всього 80 рублів. за 0,9 кг.

Домашні матеріали (миючий засіб, порошок, рідке мило) можуть стати альтернативою ПВА в домашніх умовах. Деякі споживачі рекомендують додавати в цементний розчин миючий засіб або мило. Чому це робиться? Для поліпшення властивостей розчину. Такий пластифікатор здатний зробити цементний цемент для плитки більш пластичним, що важливо при укладанні підлогової плитки.

Додавання вапна до цементного розчину підвищить здатність протистояти вологи (вогкості) та додасть розчину еластичність. Використовували гашене вапно або його замінник МТС (ЛР) (80 руб. / 1л.).

Стійкість до низьких температур надасть пластифікатор. прискорювач застигання проти морозу Праймер EC-30 (близько 100 рублів)

Як підготувати цементний розчин для укладання плитки

Порядок перемішування цементно-піщаної суміші: цемент ретельно перемішується з підготовленим піском. Потім поступово в суміш додають воду. Розчин перемішують до досягнення потрібної консистенції. Перевірте готовність розчину, зачепивши частину суміші за допомогою кельми. Якщо суміш тримається, ви можете розпочати роботу, якщо вона пошириться. занадто багато води, відповідно потрібно додати цементний пісок.

Примітка. При використанні цього способу плитку перед монтажем необхідно змочити. В іншому випадку вона буде черпати воду з розчину.

2. Інноваційний спосіб приготування ступки для плитки

Передбачає, що буде використаний готовий розчин для плитки. Незважаючи на те, що готові рішення з’явилися на будівельному ринку порівняно недавно, вони швидко завоювали популярність серед користувачів.

Всі рішення для плитки можна розділити на три категорії:

Сухі суміші для укладання плитки

Ця категорія найбільш широко представлена ​​на ринку. Сухі суміші для плиткових робіт можна використовувати як для мокрої кладки (плитка, керамічна плитка, природні оздоблювальні матеріали), так і для сухих (тротуарна плитка). Призначені для облицювання різних поверхонь, але одна спільна особливість їх об’єднує – вони доставляються в пакетиках у сухому стані.

Суха суміш складається з багатьох компонентів з переважанням гіпсу та цементу (90-95%). Різні добавки (5-10%) надають сумішам різні властивості, які проявляються при додаванні води до сухої суміші.

В якості добавок до складу плиткового розчину можна додавати:

• полімерні добавки відповідають за адгезивні властивості композиції;
• загартовувачі або прискорювачі;
• водовідштовхувальні компоненти (добавки), надають вологостійкість клею;
• фарбувальні пігменти;
• пластифікатори, які відповідають за еластичність композиції.

Якщо порівняти традиційну цементно-піщану і суху суміш, то остання матиме переваги завдяки наявності добавок. Суміш більш пластична, має більшу стисливість.

Плитка суміш зазвичай упаковується в мішки по 25 і 5 кг.

Які сухі суміші для плитки краще вибрати?

На ринку сухих клейових розчинів існує багато конкуруючих марок. Але лідерами продажів є Optirok (Vetonit), Atlas, Sopro, Eunice. Саме ці марки заробили лояльність клієнтів завдяки стабільно високій якості сумішей. А також тому, що ці марки мають кілька підвидів сумішей. Таким чином, майстер може покласти будь-яку плитку на будь-яку поверхню і з упевненістю дати гарантію на свою роботу.

Приготування розчину для плитки з готової суміші

Технологія проста, досить налити потрібну кількість суміші у відповідну ємність з водою. При цьому виробники попереджають, що потрібно замісити кількість матеріалу, який знадобиться для роботи протягом 0,5-1,5 годин (залежно від типу суміші). Справа в тому, що після дозрівання розчину додавати в нього воду категорично не рекомендується. Це значно знижує його властивості.

Для змішування використовується вода кімнатної температури. Використання холодної або гарячої води знизить властивості модифікаторів. Вимикаючи суміш, потрібно пам’ятати, що суміш заливається водою, а не навпаки. Після 5 хвилин перемішування суміш потрібно залишити дозрівати. За цей час модифікатори будуть «розгортатися». Після цього розчин знову перемішують і приступають до роботи.

Приготування розчину для укладання плитки із суміші

Як приготувати розчин із сухої суміші. порада

1. Для приготування розчину з сухої суміші краще використовувати насадку на дрилі для перемішування розчину – змішувача. Швидкість обертання змішувача близько 500 об / хв. Якщо на поверхні суміші при перемішуванні з’являється піна, це вказує на занадто високу швидкість обертання форсунки. Якщо грудочки не зламаються, це майже низько.
2. Для приготування розчину використовується лише чиста ємність. В іншому випадку затверділі частинки, що залишилися після попередньої партії, можуть потрапити в розчин. Вони не дозволять нанести рівний тонкий шар.
3. Для покриття поверхонь важкою плиткою краще ущільнювати суміш латексом, це підвищує міцність і еластичність клею. Наприклад, клей LITOPLUS K55 розбавляється Latexkol-m.
4. Додавання PVA до суміші ще більше збільшить міцність клею. На 10 літрів розчину додають 0,2-0,5 літра. клей.

Пастоподібна суміш (мастика) для укладання плитки

Ця категорія клеїв відрізняється серед інших тим, що вони мають найменшу вартість, але також низьку міцність адгезії та міцність на стиск. Більше того, сфера їх застосування також широка.

Мастика «Гарант» Наприклад, для укладання плитки на прості підкладки, Мастика «Гарант» хороша, її вартість залежить від упаковки, в середньому 100 рублів. на кг

Матеріал, підготовлений для сайту www.moydomik.net

Перевага готових рецептур полягає в тому, що вони вже готові до вживання. Не потрібно запускати їх водою, що забезпечує однакову консистенцію розчину, а також робить їх більш зручними, менш трудомісткими та забезпечує повну відсутність пилу під час роботи.

Як укласти плитку на мастику

У використанні мастики є особливість – вони наносяться виключно на рівні, очищені, попередньо змочені поверхні тонким шаром 2-3 мм. Зверніть увагу, що товщина шару регулюється виробником. Користувачі не рекомендують перевищувати його, переконавшись на власному досвіді, що це не покращує якість облицювання. Але це призводить до більшого споживання суміші і збільшує ковзання плитки (при укладанні на стіну). Крім того, мастику потрібно наносити на невеликі ділянки, призначені для облицювання, через те, що вона швидко твердне. Таким чином, працювати з мастикою потрібно швидко.

Спеціальні клейові розчини – рідкі нігті

Рідкі цвяхи для плитки. Момент установки Universal MP-40, Liquid Nails LN 604 Ця категорія плиткових сумішей застосовується, коли необхідно покрити невелику площу або замінити кілька плиток.

Переваги використання готових розчинів для укладання плитки

Недоліком є ​​вища ціна готового розчину і необхідність вирівнювання поверхонь. Допустима кривизна основи при облицюванні не повинна перевищувати 10 мм. Якщо більше – потрібно вирівняти або використовувати спеціальну суміш для плитки.

Готові і сухі клейові розчини для плитки – нанесення відповідно до галузі застосування

Рішення для кладки плитки з цементу та піску є одним із універсальних рішень для сфери застосування. Серед сухих рецептур. універсальний плитковий клей також займає половину загальної структури продажів. Він зарекомендував себе в облицюванні простих поверхонь у приміщенні. Для виконання робіт на свіжому повітрі, укладання плитки на підлогу, облицювання стінових поверхонь, потрібно використовувати спеціалізовані клейові розчини.

• Для укладання плитки в басейні або фонтані використовується виключно водонепроникний плитковий клей, наприклад, Founders Maxiplex AS16 (880 рублів).

• Укладання плитки на робочу поверхню на кухні. Користувачі оцінили використання плитки замість традиційних стільниць. Це зручно і красиво. Вибираючи рішення для керамічної плитки для облицювання стільниць, потрібно звернути увагу на екологічність матеріалу. Тому багато майстрів радять готувати розчин для плитки з цементу і піску або використовувати універсальний клей. Такі розчини містять мінімальну кількість добавок, що дозволяє говорити про їх безпеку. А також використовувати затирку для затирки плитки, призначеної для контакту з водою.

Орієнтовний термін служби виробу – 20 років.

Ступка для мощення плит

Дещо осторонь знаходиться суміш для мощення плит. Розрізняють два типи розчинів залежно від призначення.

1 вид – суміш для укладання тротуарної плитки

Він призначений для укладання готової плитки на основу. На ринку популярні такі розчини, як тротуарна система «RodStone – основа» (ціна 250 рублів / 25 кг), суміш для укладання тротуарної плитки М150 (120 рублів / 25 кг). Ці суміші призначені для заповнення стиків між плитками під невеликим навантаженням, тобто при мощення садових доріжок, ганку тощо.

Укладання тротуарної плитки на дачі з високою інтенсивністю навантаження здійснюється на більш спеціалізовані композиції, наприклад, підходить розчин для заповнення стиків Quick-mix PFN (1650 руб. / 25 кг). Варто звернути увагу на рішення з дренажними властивостями, такі як швидкозмішується TPM-D08 (1800 руб. / 25 кг.).

Більш дешевий процес з постійною якістю допоможе склад розчину для тротуарної плитки, приготований в домашніх умовах. Для його виготовлення вам знадобиться лише цемент (марки портландцементу з маркуванням не менше 400) і сухий просіяний пісок. Пропорції замішування визначаються маркою цементу і зазвичай містять 4 частини цементу та 1 частину піску.

2 погляд – Рішення для виготовлення тротуарної плитки

• цемент. Бажано купувати свіжий портландцемент з маркуванням не менше 400;

• пісок. Доцільно використовувати річку, очищену від домішок. Для цього пісок просівають через дрібне сито;

• наповнювач. У цій якості зазвичай виступає гравій, відсіки або дрібний гравій (фракція не вище 10 мм);

• вода;

• спеціальні добавки.

При виготовленні розчину для тротуарної плитки, пропорції якого залежать від виду цементу, для поліпшення якості та експлуатаційних характеристик тротуарної плитки можна використовувати різні добавки.

В якості добавок можна використовувати: пластифікатор, диспергатор – підвищують морозостійкість плитки; каталізатор затвердіння розчину, що дозволяє швидко та ефективно виготовити плитку, барвники – може надати додаткові декоративні властивості.

Детальний огляд розчинів і сумішей для укладання плитки допоможе визначити правильний клейкий матеріал, а додаткова консультація у торговій точці допоможе встановити себе у виборі.

1.Раствор для облицовки печи плиткой ручного замеса

Преимущество самодельного раствора из составных компонентов: экологичность, низкая стоимость, хорошие отзывы, проверка временем. Недостатки: сложность соблюдения пропорций, пыльность и временные расходы на подготовку.

Тем не менее, большинство мастеров-плиточников и печников советуют использовать именно «натуральный» раствор для облицовки печи и предлагают несколько их разновидностей.

1.1 Глиняный раствор для облицовки печи плиткой

Глиняный раствор для облицовки печи плиткой Рекомендуется для укладки изразцов и керамической плитки.

Сразу акцентируем внимание на том, что глиняный раствор, состоящий из глины, воды и наполнителей, применяется для кладки печей, а для облицовки плиткой – очень редко. Это связано с тем, что высокая температура сообщает глине такое свойство как прочность. Что в свою очередь влияет на способность облицовки играть под воздействие температуры и приводит к ее растрескиванию.

Нивелировать такое свойство глины призваны наполнители, в качестве которых могут выступать песок, опилки, сечка, древесная стружка. Наиболее эффективным наполнителем является просеянный речной песок.

Состав глиняного раствора

Состав раствора зависит от жирности глины.

Жирностный коэффициент глины: при минимальном (не более 15 %) содержании песка в глине, она считается жирной. Если содержание песка находится в пределах 15-25% – нормальной, более 25% – тощей.

Как определить жирность глины

Определить вид глины можно и без лабораторных проверок несколькими способами:

• протереть глину пальцами, в жирной – примесь песка не чувствуется.

• скомкать ее в шарик, слегка придавать и высушить. Растрескивание шарика будет свидетельствовать о том, что глина жирная, и наоборот, если шарик будет беречь свою форму – глина тощая.

  Определение жирности глины — шарики

  • хорошо размять глину и скатать из нее колбаску толщиной 20-30 мм. Затем постепенно растягивать ее, наблюдая за поведением массы. На рисунке видно, как ведет себя жирная (а), нормальная (б) и тощая (в) глина.

  

  Соответственно, качество глины влияет на пропорции раствора для облицовки печи.

  Пропорции глиняного раствора

  При жирной глине соотношение глины к наполнителю будет составлять 1:4, для нормальной 1:3, для тощей 1:2,5.

  Общее правило, чем меньше содержание глины, тем выше способность раствора противостоять высокой температуре не растрескиваясь. Однако, чем больше песка, тем меньше клеевая способность раствора. Поэтому важно выдержать золотую середину и четко придерживаться рекомендаций.

  Как сделать раствор для плитки на печь без опыта печных работ?

  Профессионалы советуют прием: добавление соли в раствор из глины. 1 стакан поваренную соль на 1 ведро готового глиняного раствора. Соль придает раствору способность удерживать влагу и не растрескиваться. Также можно замесить в раствор шамотный порошок, он придаст раствору способность выдерживать высокую температуру. Особенно актуальна эта рекомендация для тех, кто топит печь не дровами, а углем.

  Вода добавляется в пропорции 25% от объема глины. Готовность раствора определяется его пластичностью.

  Консистенция глиняного раствора на фото ниже:

  1. сухой глиняный раствор – добавить воды;
  2. жидкий – добавить глины;
  3. нормальный.

  Сухой глиняный раствор Жидкий глиняный раствор Нормальный глиняный раствор

  Как правильно замешать раствор из глины?

  Перемешивание глиняного раствора выполняется ногами или мастерком. Недопустимо применение миксера, т.к. он взбивает глину и снижает качество раствора.

  Как сделать раствор из глины — видео

  1.2 Цементно-глиняный раствор для кладки

  Или глиняно-цементно-песчаный раствор.

  Чтобы придать глиняному раствору прочность в него можно добавить цемент и мел.

  Пропорции цементно-глиняного раствора (1:1:1:3)

  • 1 часть цемента
  • 1 часть глины
  • 1 часть мела
  • 3 части песка

  Такой раствор будет обладать повышенной сцепляемостью с поверхностью. Особенностью смеси в том, что она готовится в сухом виде. Цемент перемешивается с песком и мелом. Затем в эту сухую смесь добавляется глиняная пульпа, которая представляет собой глину, разведенную водой.

  После доведения смеси до нужной консистенции в нее можно добавить одну часть жидкого стекла. Такой раствор используется для облицовки поверхностей тяжелой большеформатной плиткой или изразцов на готовую поверхность.

  Для приклеивания керамической плитки стандартных размеров мастера рекомендуют использовать раствор с более простым составом:

  • 1 часть глины
  • 1 часть цемента
  • 3 части песка
  • 1 стакан соли

  1.3 Известковый раствор

  Смесь состоит из 1 части гашенной извести и 3 частей песка.

  Недостаток известкового раствора — при использовании в помещении, долгое время сохраняется повышенная влажность. Сегодня известь заменил цемент. Судя по отзывам, многие советуют не использовать раствор на основе извести для облицовки печи плиткой, а если старое покрытие было известковым, лучше его снять (сбить), чтобы исключить вероятность отслоения нового покрытия.

  1.4 Цементный раствор для укладки плитки на печь

  Цементный раствор для облицовки печи плиткой Цементный раствор подходит для укладки плитки на горизонтальные основания. Раствор цемента после высыхания набирает меньшую прочность, нежели глина, а поэтому подходит для облицовки плиткой оснований, подвергающихся периодическим нагрузкам. Кроме того, в данном случае нет особых требований к фиксирующим свойствам раствора, как в случае облицовки вертикальных поверхностей.

  Состав цементного раствора (1:3)

  1 часть цемента на 3 части песка.

  Перемешивается раствор с помощью миксера или специальной насадки на дрель.

  Приступая к облицовке печи плиткой с использованием цементного раствора нужно помнить, что раствор быстро «усаживается», что требует постоянного его перемешивания.

  Примечание. Укладка натурального камня или мозаики на цементный раствор повлияет на внешний вид облицованной печной поверхности, поэтому лучше использовать клеевые растворы на основе белого цемента.

  Чтобы облицовка хорошо держалась на поверхности печи нужно выполнить следующие рекомендации:

  футеровка топки печи шамотным кирпичом Во-первых, лучше выбрать тот раствор для облицовки, на который производилась кладки печи.

  Во-вторых, футеровка топки печи шамотным кирпичом, позволит снизить температуру поверхности и таким образом уменьшить требования к клеевому раствору. Для футеровки применяется огнеупорный шамотный кирпич, который укладывается в топочной части (см. фото) и создает барьер для высокой температуры.

  Материал подготовлен для сайта www.moydomik.net

  Клей для теплої підлоги

  Відмінність цього виду клею від цементного розчину полягає в його здатності витримувати високі температури, а також різкі температурні скачки, при цьому не відбувається ефекту термічної деформації. У складі цього клею є кілька компонентів:

  1. Алюмінієвий цемент;
  2. Полімерні добавки для підвищення еластичності.

  Температурний діапазон для клею для теплої підлоги становить від -30 до +150 градусів. Ця суміш використовується також для облицювання камінів і електричних печей.

  0 0 голоса

  Рейтинг статьи